Чё, братва, задрало всех на мозги? Паранойя, как закладка, не отпускает даже на минуту. А это тот случай, когда я не собираюсь ловить помидоры, обсуждая свою уборку квартиры с форума, где бума больше, чем в голове у наших депутатов.
Ну так, дайте погонять дудку, потянуть её киску и рассказать вам свою историю. Из той, где закладка и накладка нередко идут парами.
Так вот, недавно решила поискать закладку, потому что шишки и диазы уже не доставляли такого кайфа, как раньше. Простой способ найти что-нибудь интересное — проскочить по рынкам, где дикий ассортимент скрывается от всех нераскрытыми глазками. Дело в ширевке, мои друзья, и тот, кто не рискует, тот не наслаждается.
Так вот, пробираюсь я по тусовкам, грести мозги каждому дебилу, чтобы он расскрыл свои секреты. И вот нашёлся дядька с намеком на что-то новенькое. Просто как дудка, но с темной душой — сказал, что знает, где достать закладку с кодеином, который жжёт, как свежесобранный бадиага.
Ловлю момент, посылаю пару друзей на разведку, чтобы мы точно не попались на глаза у блюстителей порядка. Просто молимся, чтобы никто не залетел на шустром путишествии. Ведь никто не хочет, чтобы сказка о нашей уборке кончилась плачевно.
А в это время я берусь за уборку. Квартира выглядит, как говно под ребром. Скорее всего, это остатки моих предыдущих поисков закладок и гонений за новыми ощущениями.
Долго медитировать не приходится, потому что парни уже возвращаются с хорошими новостями. А я, как горячий ослик, начинаю эфедринить, чтобы держать себя в тонусе. Ведь нужно побыстрее закладить эту новенькую зелёнку в шкаф и продолжить свою особых цветов уборку.
Итак, пришло время действовать. Мы затачиваемся для встречи с продавцом, чувствуя, как наши сердца гонят, как молот. Встреча проходит на уровне, и мы получаем свою желанную закладку. Какое счастье! Мы уже готовы развалиться в кресле и наслаждаться новыми ощущениями.
Но нет, братаны, мы не вот-вот ляжем под космический хрен и будем наслаждаться лёгкой головой. Нет, не всё так просто. Наш адреналин обязывает нас продолжать уборку, словно это наша новая религия.
Пусть чужие головы считают нас ненормальными, а нам всё равно. Ведь мы гонимся за кайфом, как собаки за косточкой. Мы не хотим просто быть кем-то обычным, мы хотим быть теми, кто воплощает свои мечты и взрывает сознание, словно бомба.
Так что я продолжаю штурмовать свою квартиру, словно это моя боевая тропа. И эта закладка с кодеином жжёт мне мозги от этой уборки, словно они просыпаются от долгого сна.
Гнаться за совершенством, за кайфом, за новыми ощущениями — вот что толкает нас на подобные путешествия.
И так, братва, пока я шишки на уборку своей квартиры ищу, а то, что там внутри, не всегда приятно, я погружаюсь в мир своих желаний и закладок, чтобы наслаждаться этим безумным путешествием своей души.
Ведь главное в этом всём — быть собой, пока другие гонятся за материальными благами. Мы — те, кто видит мир вне рамок, обычных канонов и законов.
Так что давайте продолжать гонять, братва, и пусть наша уборка будет нашим орбитальным полётом в мир безграничных возможностей!

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.